Мер франкомовного Квебеку відмовився прибрати свинину з меню шкільних їдалень і пояснив, чому:

“Мусульмани повинні зрозуміти, що вони повинні інтегруватися і навчитися жити в Квебеку. Вони повинні зрозуміти, що це вони повинні змінити свій спосіб життя, а не канадці, які так щедро вітали їх.

Мусульмани повинні зрозуміти, що канадці не расисти, не ксенофоби. Канада прийняла багато іммігрантів, перш ніж мусульмани з’явилися тут. Так само, як інші народи, канадці не готові відмовитися від своєї ідентичності або своєї культури.

І, якщо Канада прийняла когось на свою землю, то це не мер вітає іноземців, а канадський народ в цілому. І, нарешті, вони повинні розуміти, що в Канаді (Квебеку) з його християнськими коріннями, новорічними ялинками, церквами і релігійними фестивалями – релігія повинна залишатися особистою справою кожного.

Для мусульман, які не згодні і не відчувають себе комфортно в Канаді, є 57 прекрасних мусульманських країн у світі, більшість з них малонаселені і готові зустріти їх розпростертими обіймами.

Якщо ви залишили вашу країну заради Канади, а не заради інших мусульманських країн, це тому, що ви вважали, що життя в Канаді краще, ніж в інших.

Ми не дозволимо вам довести Канаду до рівня цих 57 країн.

Якщо ви приїхали в Канаду з ідеєю, що ви будете витісняти нас з вашим плідним поширенням і в кінцевому підсумку захопити нашу країну, ви повинні зібратися і повернутися у свою країну, звідки прийшли.

Якщо ви згодні прийняти ці положення, то залишайтеся. Якщо ж ні, то готуйтеся їхати”.

Тож урядам багатьох європейських та інших країн, що приютили у себе знахабнілих біженців із Африки та Близького і Середнього Сходу слід повчитися у цього канадійського мера азам правильної толерантності і ніколи не плутати її з ліберастичною толерастністю.

Нагадаємо, що на вимогу іммігрантів з мусульманських країн в декотрих європейських державах уряд заборонив викладання у школах уроків християнської етики та розпочав знос церков, декотрі з яких також були й пам’ятками середньовічної архітектури, як це було, скажімо, у Франції…

Підготував Тарас Боднар