Сім з половиною десятиліть тому було скоєно один з найкривавіших злочинів більшовиків на території України – підрив ДніпроГЕСу, в наслідок якого загинули понад 100 000 мирних мешканців.
Станція була замінована 157 полком НКВД заздалегідь, ще в липні 1941 р.

Було використано понад 20 тоннами вибухівки – амоналу, керував операцією інженер-полковник Єпов Борис Олександрович.

8 серпня 1941 дві дивізії Вермахту (9-а і 14-а) підійшли до Запоріжжя, червона армія (18-а, 9-а армія з прикріпленими окремими частинами) була повністю деморалізована і після перших сутичок почала відступ, командування дало наказ на підрив ДніпроГЕСу.

Близько 20:15 пролунав вибух на станції і був утворений пролом завширшки понад 165 м, який спровокував хвилю заввишки близько 30 метрів, що змила прибережну міську смугу і докотилася до острова Хортиці та сусідніх міст – Нікополя і Марганця.

Загалом несамовиті потоки води забрали понад 100 000 життів мирного українського населення, ще стільки ж позбавили даху над головами, знищили Запорізьку флотилію та ще багато іншого.
А частинам німецького Вермахту лише залишалося спостерігали за цією драмою у свої біноклі і дивуватися, як так можна поступати з населенням своєї країни? Але вже незабаром вони це зрозуміють, спостерігаючи безглузду загибель мільйонів радянських вояків, терплячи при цьому поразку за поразку.